В умовах розвитку сучасних технологій, збільшення обсягів промислового виробництва атмосфера нашої планети перетворюється на своєрідний реєстр викидів та забруднень. Невидимі для ока, але відчутні для природи та людства, викиди шкідливих речовин з промислових об’єктів стають серйозним викликом для екологічної стабільності.
На Закарпатті численні галузі виробництва викидають в атмосферу різноманітні хімічні сполуки та токсичні речовини. Ці викиди, хоч і не завжди видимі, але вибухові за своєю суттю та мають негативний вплив на якість повітря та загальний стан екосистем.
За словами Олега Глуха, кандидата хімічних наук, в різних великих містах області, де побудовані більшість заводів, доволі часто спостерігають різні аномалії повітря, які супроводжуються туманом та смогом. Не вагаючись, ми вважаємо, що це природні феномени, але ж ні. Той самий туман, який видніється особливо ввечері, свідчить про забруднення повітря, зокрема про шкідливий пил, який осідає на землю з різних побутових підприємств, яким ми і дихаємо щодня.
У таких випадках пан Олег перевіряє стан якості повітря за допомогою «ЛУН місто» — громадська організація, що сприяє сталому розвитку українських міст. Відтак у квітні 2023 року працівники спільноти за підтримки КНУ ім. Шевченка в багатьох містах України, зокрема і в Ужгороді, встановили газові датчики. Ці датчики дозволяють легко отримувати дані про якість повітря, що стало надзвичайно корисним для мешканців у їхньому повсякденному житті.
«Перевіряти якість повітря варто регулярно, оскільки в нашій області це є критично важливо. Це призводить до пізнання та контролю шкідливих речовин у нашому оточенні, а також забезпечує безпеку громадськості. Що головне — відкриває можливості для вжиття ефективних заходів з протидії забрудненню. За допомогою цих аналізів, ми можемо уникати серйозних наслідків для здоров’я, таких як захворювання дихальних шляхів чи серцево-судинних проблем. Більше того, ця ініціатива допомагає у свідомому прийнятті рішень з покращення якості повітря та створенні умов для життя в здоровому середовищі», — зазначає Олег Глух.
На Закарпатті проблема з поганою якістю повітря спостерігається впродовж десятків років, незважаючи на те, що металургійних заводів, які зазвичай є основними забрудниками повітря, тут немає. Однак у регіоні працюють підприємства хімічної промисловості, що виробляють лаки, фарби та інші хімічні речовини. Тож в атмосферу потрапляють частинки шкідливого пилу, відомі під виглядом густого чорного диму.
Крім того, у повітря викидаються важкі метали, такі як цинк, натрій, свинець, а навіть ртуть та мідь. За своєю природою вони утворюють солі, зокрема сульфати, нітрати, карбонати та інші, що негативно впливають на екосистему та здоров’я людей.
«В атмосферу також потрапляють й газоподібні речовини, які залишаються невидимими для озброєного оком. Серед них популярні оксиди сульфуру, нітрогену, чадний газ, а також органічні сполуки на кшталт фенол формальдегіда, який викликає бронхіт та нудоту. Ці забруднювачі можуть призводити до серйозних проблем для здоров’я людей, таких як аритмія та проблеми з диханням. Наприклад, частки пилу, розміром 10 мікрометрів, є надто дрібними для пройдення біологічних бар’єрів організму: носової і ротової порожнини, очей та шкіри. Це особливо важливо у контексті закладеного носа, оскільки це свідчить про те, що більші частки пилу були відфільтровані», — розповідає Олег Глух.
Але існують й дрібні частинки пилу, з якими організму впоратися важко. Вони дуже легко долають біологічний барʼєр та прокинають в легені, що також призводить до серцевої аритмії, а в гіршому випадку — раку серця, легенів чи шлунку. Крім цього, вони можуть мати великий вплив на нервову систему, звідки ми схильні до депресії та інших нейропсихологічних наслідків.
Наслідки стосуються не тільки людей, а й усього біорізноманіття. Справа в тому, що більшість негативних речовин, що потрапляють в повітря, де зʼєднуються з вологою, перетворюються в кислоту, а далі випадають у вигляді кислотних дощів. Це ніщо інше, як закислення ґрунту та всіх водних обʼєктів, що багаті на різні життя.
Важкі метали, які є в ґрунті до прикладу стають більш мобільними, відтак переходять на картоплю, капусту, помідори та огірки, а далі потрапляють на наш стіл — пусковий механізм, який спричиняє ефект доміно. Це можна трактувати, як віддалений негативний наслідок.
Свалявщина та Мукачівщина славляться й своєю будівельною промисловістю, але поруч з цим існує й великий ризик забруднення повітря, навіть під час виготовлення звичайного цементу. Вплив викидів на екосистему та тваринний світ такого роду є не менш небезпечним від інших.
«Оксиди сірки та азоту, що потрапляють у повітря, не лише сприяють кислотним дощам, але і мають потенційно токсичний вплив на водні екосистеми. Зміни у рівнях pH можуть порушувати екологічний баланс у водоймах, що впливає на рибу та інших водних організмів. Важкі метали, такі як свинець та кадмій, які осідають у ґрунті та воді, можуть потрапляти в рослини та з тим же обігом — в організми тварин. Це може мати серйозні наслідки для траворізництва та ланцюга харчування в цьому регіоні», — каже Олег Глух.
Частки пилу, невидимі для ока, можуть мати прямий вплив на тваринний світ. Зокрема, вони можуть проникати в дихальні шляхи та легені тварин, призводячи до захворювань, зменшення життєвого комфорту, та навіть алергій різного типу та складності, що є маловідомим фактом серед власників тварин. Це стосується зокрема домашніх улюбленців, яких ми вигулюємо на вулиці.
Врятувати себе та біорізноманіття можна. За словами Олега Глуха, щоб обезпечити себе від впливу шкідливих речовин у повітрі, важливо бути свідомими та приймати заходи на захист власного здоров’я. Коли ви відчуваєте легкий туман або смог, для початку перевірте стан повітря за допомогою доступних сервісів або мобільних додатків, які моніторять якість повітря в вашому регіоні.
Найпростішим та ефективним способом захисту є використання маски. Вона може значно зменшити вдихання часток пилу та інших забруднювачів. Також розумно обмежити час, який ви проводите на вулиці під час погіршення якості повітря та повернутися додому для забезпечення додаткового захисту. Вдома ж позачиняйте всі вікна та зробіть вологе прибирання, що дозволить убезпечити себе.
Екосистеми зберегти все куди важче, але можливо. Екологи радять спрямовано використовувати чисті технології та переходити до відновлювальних джерел енергії, що є ключовими факторами у зменшенні емісій та викидів. До цього слід додати впровадження енергоефективних технологій та практик у будівництві та виробництві. Крім цього, варто перейняти досвід деяких європейський країн та запровадити активні системи утилізації та переробки відходів, стратегії екологічного будівництва, а також управління лісовими ресурсами для збереження лісових покривів та поглиблення поглинання CO2 в атмосфері.
Повітря, що ми вдихаємо, виходить на фоновий план в сучасному житті, але воно є ключовим елементом для підтримання життя. Забруднене повітря викликає серйозні проблеми для здоров’я населення, зокрема захворювання дихальних шляхів, алергії та інші хронічні захворювання. І, звісно ж, неминучо впливає на кліматичні зміни, роблячи світ більш вразливим до екстремальних погодних умов.
Важливо розуміти, що будівельна сфера та промислові підприємства залишаються невід’ємною частиною нашого життя, і їх діяльність буде продовжуватися. Відтак ми повинні зосереджуватися на розвитку та впровадженні екологічно чистих технологій в цих галузях.
Попри те, що викиди від цих підприємств можуть залишатися актуальними найближчим часом, важливо розвивати ініціативи щодо енергоефективності, використання відновлювальних джерел енергії та впровадження зелених технологій. Лише шляхом активної підтримки та вдосконалення наших стандартів можна досягти зменшення впливу нашої діяльності на навколишнє середовище.
Отже, вчимося жити так, щоб сприяти сталому розвитку та збереженню природи, пристосовуючи наші практики та вибори до потреб сучасного світу та екологічних викликів.
Мирослав Лисович
