Чи мали ви колись ідею, яку хотіли втілити в реальність? Здебільшого кожен із нас має щось на кшталт задумів, які можна перетворити на масштабний суспільно корисний проєкт. Відтак у молоді з’явилася така можливість, коли цьогоріч на Закарпатті стартувала програма UPSHIFT (з англ. “рух вгору”), яку втілює дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ). Її мета – допомогти молоді розробити і втілити інноваційні проєкти для вирішення актуальних проблем у школі, громаді, місті.
Програма виникла ще на початку 2000-х в умовах збройного конфлікту в Сербії, і була спрямована на підтримку молоді. Згодом її започатучали в більше, ніж 40 країнах, а в Україну UPSHIFT прийшов ще у 2018 році (зародився в Харкові), а Закарпаття цьогоріч вперше взяло участь в цьому проєкті.
За словами комунікаційного менеджера ГО “Простір молоді”, яка є імплементаційним партнером програми UPSHIFT в Закарпатській області, Тетяни Лесюк, програма складається з декількох етапів. Найперший із них – формування команд, які складаються з 3-5 людей віком від 14 до 24 років.
Після того, як учасники подають заявки, відбувається відбір команд. Тетяна Лесюк каже, що під час першої хвилі було 58 заявок — це доволі багато, адже в одній хвилі може бути тільки 10 команд.
Кожна команда матиме свого ментора — людину, яка допомагатиме молоді втілювати проєкти протягом 3 місяців. Перше знайомство з нею відбувається онлайн на так званій “Фазі натхнення та дослідження”.
“Найяскравіший етап програми – проведення буткемпу. Це чотириденний тренінг, під час якого молодь разом з менторами посилено працює над майбутньою проєктною заявкою. Досліджують цільову аудиторію, вивчають корінь проблеми, прописують фінансування, враховують можливі ризики. Завершується буткемп презентацією проєктної ідеї запрошеним експертам, які дають поради щодо підсилення майбутніх проєктів чи просто діляться своїм досвідом, – додає Тетяна Лесюк.
Ідея програми полягає в тому, щоб молодь могла вирішити проблему своєї громади. Вони повинні бути мотивовані цим. UPSHIFT дає можливість втілити молоді свої перші проєкти в житті. Завдяки однодумцям, менторам та спільноті молодь може і вирішує проблемні питання регіону, таким чином покращує життя тутешніх.
Одна із команд “Прогресивна молодь” з Виноградова вирішили втілити проєкт із сортування сміття в рідному регіоні під лозунгом “Сортуй сміття — покращуй життя”.
Дівчата розповідають, що ця проблема дуже поширена на Закарпатті, зокрема і в Берегівському районі, тому, власне, й обрали саме таку тематику. На початку, звісно, хотіли говорити про це “на все місто”, оскільки сміття – екологічна катастрофа, яка може призвести до жахливих наслідків. Згодом зрозуміли, що змусити сортувати сміття всіх – справа не проста. Тому розв’язувати проблему почали локально, у Виноградівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №8.
“Насправді ми довго думали, як цікаво підійти до вирішення цього питання, адже наша цільова аудиторія – учні, які не завжди розуміють важливість сортування сміття, оскільки ця практика не дуже поширена в Україні. До того ж, втілювати такий задум було непросто через окремі розбіжності думок серед нашої команди та обмежений ресурс, але все ж таки ми дійшли успіху, чому дуже раді”, – коментує учасниця проєкту Леся Сагайдак.
Як відомо, сортування сміття сприяє ефективному використанню ресурсів, зменшенню забруднення довкілля та сприяє утворенню вторинної сировини, що дає можливість людству зберегти природні ресурси та зменшити викиди.
Тож найперше, що хотіли учасники команди – розповісти учням школи про важливість сортування сміття та дізнатися, чи робили вони це раніше. Як з’ясувалося, такої практики в житті учнів майже не було. Тому дівчата провели невелику лекцію, на якій розповіли здобувачам освіти про те, як правильно варто сортувати сміття, а також зробили акцент на можливих наслідках доброї справи.
Після теоретичної частини відразу ж перейшли до практичної. У межах проєкту дівчата розмістили на території школи сміттєві баки, вироблені ними ж з екологічного матеріалу – картону. Кожен із ящиків призначений для різного виду сміття: паперу, ПЕТ-пляшок, а також алюмінієвих бляшанок. Біля смітників прикріпили листівку з додатковою інформацією про правильне сортування сміття та його відповідне скидання в контейнери. За словами апшифтерів, згодом це дало відповідний результат, оскільки згодом учні з інтересом та відповідальністю почали ставитися до сортування сміття.
Крім цього, учасники команди, вони ж і учні школи, створили шопери для вчителів, вироблені з екологічного матеріалу. Зізнаються, що декорували власноруч. Вчителі зраділи такій ініціативі своїх вихованок, а учасники програми задоволені, що змогли донести важливу сьогодні проблему до малечі.
Мирослав Лисович
