Переповнені полігони – актуальна проблема нашого регіону. Зони захоронення відходів подеколи розростаються до розмірів сіл. Сміттєзвалища завдають непоправної шкоди довкіллю, здоров’ю людей через викиди отруйних речовин у ґрунт, повітря, підземні води.
Вражаючим за розмірами є сміттєзвалище в горах “Чонок” поблизу Сваляви.
“Ми вивозимо сміття на сміттєзвалище щодня, оскільки сьогодні немає альтернативного місця для полігону. На жаль, обмежені ресурси та відсутність альтернатив ускладнюють пошук варіантів. Ми визнаємо важливість вирішення цієї проблеми та працюємо над пошуком ефективних рішень. До прикладу, нещодавно взяли участь в тендері, щоб за умови виграшу розпочати реалізацію проєкту, спрямованого на зменшення негативного впливу сміття на довкілля”, – розповів Михайло Пітра, керівник комунального підприємства “Виробниче управління комунального підприємства”
На звалищі є різні відходи: від звичайних побутових, таких як пластик, скло, картон, папір, – до старого одягу, взуття та навіть меблів.
Це свідчить про важливість впровадження системи переробки та вторинного використання матеріалів для зменшення кількості відходів, що потрапляють на сміттєзвалища.
“Зараз найбільша частка відходів, яку ми спостерігаємо, – це пластик та скло. Проте “ВУКГ” вирішив зменшити відсоток пластику, встановивши сортуючі пакети по всьому місту. Зараз працівники комуналу намагаються використовувати їх для відокремлення пластикових відходів. Цей крок допомагає нам ефективніше сортувати сміття та зменшує кількість пластикових матеріалів, які потрапляють на сміттєзвалище, що врешті-решт зменшує наш екологічний відбиток на сміттєзвалищі”, – додав Михайло Пітра.
Згідно з державними нормами, розміщення сміттєзвалищ у лісі є порушенням екологічного законодавства України. Одним із ключових нормативно-правових актів, який регулює це питання, є Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 23 червня 1992 року № 281/92-ВР. Він містить положення, які забороняють незаконне викидання сміття та його розміщення у природних екосистемах, зокрема, у лісі. Такі дії можуть призвести до адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Впродовж десятків років люди, що проживають поруч із сміттєзвалищем, потерпають від смороду, небезпечних викидів та спостерігають “океан сміття”. Однією з них є Надія Гафинець:
“Життя поруч із сміттєзвалищем – це постійна боротьба з нестерпним запахом та нав’язливими мухами. Щотижня, мало не зі слізьми спостерігаємо, як сміття накопичується, а місцеві органи нічого з цим не роблять. Чому ніхто не хоче зрозуміти, що це не лише проблема забруднення навколишнього середовища, а й загроза для нашого здоров’я та комфорту? Одного разу, прогулюючись лісом, побачила, як на звалищі були працівники комуналу, зрозуміла за формою. Вирішила спитати, чи намагатимуться вирішувати цю катастрофу, на що отримала чітку відповідь: “Це не ваша справа!”. Мене це дуже обурило!”.
Натомість у комуналі запевняють, що працюють над вирішенням проблеми, позаяк рекультивують землі на території сміттєзвалища. Ці заходи передбачають відновлення природного ландшафту та земельних ресурсів, що постраждали від діяльності сміттєзвалища. Крім того, це включає такі дії, як встановлення систем дренажу для управління підземними водами, насадження рослин та дерев для створення лісових масивів або зелених зон, а також формування ландшафтів для забезпечення естетичного вигляду території.
Варто зауважити, що проблему досліджував колишній депутат Свалявської міської ради Іван Чийпеш. Ще у вересні 2021 року на своїй сторінці у фейсбуці звернувся до жителів району та поділився відеоматеріалом, на якому чітко видно кордони сміттєзвалища, які розростаються з кожним роком. Так, площа сміттєзвалища у 2004 році дорівнювала 0.68 Га., а через 15 років досягла 4.6 Га.
“Площа Свалявського звалища за останні 15 років збільшилася у 30 разів, тому пропоную всім починати сортувати побутові відходи, а керівникам ОТГ попрацювати над можливістю вивезення. Це допоможе зменшити негативний вплив на екологію мікрорайонів Табли та Вашар вмісті Свалява”, – написав Іван Чийпеш.
Якщо офіційно зареєстрований полігон твердих побутових відходів не має сміттєсортувального обладнання або сміттєпереробного підприємства, це робить його небезпечним у порівнянні зі стихійним звалищем. Основна дилема – відсутність контролю, природоохоронних заходів та сплата податків.
Згідно з Національною стратегією управління відходами, до 2030 року Україна має досягти переробки 65% усіх відходів. Цей показник для країн Європейського Союзу становить 90%.
Першочерговим кроком є будівництво не менше, ніж 200 сміттєпереробних підприємств та рекультивація полігонів в Україні. Однак для прискорення процесу переробки важливо, щоб громадяни сортували сміття, а обслуговуючі компанії забезпечували наявність контейнерів для роздільного збору та встановлювали їх на прибудинкових майданчиках.
У зв’язку з постійним оновленням українського законодавства, яке поступово гармонізується з європейським, вимоги до екологічної безпеки є надважливими. Тому сьогодні більшість полігонів ТПВ мають сміттєсортувальні заводи, лінії, барабанні сепаратори. До сільської місцевості та міст із невеликою кількістю населення закарпатські екологи закликають купувати мобільні сортувальні комплекси, оскільки вони легко й швидко монтуються та розбираються.
Стануть у пригоді бункери-накопичувачі для будівельного та мультиліфт-контейнери для іншого негабаритного сміття через свої зручні розміри.
Отже, кожен має усвідомити важливість відповідального ставлення до відходів. Це означає не лише мінімізувати обсяги, а й сортувати сміття для подальшої переробки. Разом можемо сприяти створенню здорового та чистого середовища для майбутніх поколінь.
Мирослав Лисович
