Під впливом індустріалізації, масового туризму та недостатньої уваги до екологічних проблем на Закарпатті з кожним днем накопичуються тонни відходів та забруднюється довкілля. Загрозу для екосистеми створює суттєве навантаження на природні ресурси, а також недбале ставлення до їхнього збереження.
Проте на Закарпатті є й антидот до цього хаосу – екологічне волонтерство, в якому беруть активну участь студенти.
Звільнення річки Латориці та її околиць від сміття
У селі Давидково, що на Мукачівщині, протікає річка Латориця. Там проживає студентка філологічного факультету УжНУ Мирослава Глагола, яка понад рік час прибирає водойму від сміття разом зі вчителями та друзями.
“Одного дня я натрапила на пост свого вчителя географії, який поділився жахливими світлинами Латориці, на околицях якої я провела все своє дитинство. Кількома днями пізніше, не вагаючись, поїхала додому і запропонувала вчителям та школярам організувати очищення річки, до якої всі вони активно долучилися”, – розповідає Мирослава.
Вікторія та Діана – дві найкращі подруги дівчини, приєдналися до прибирання. Протягом дня разом з школярами прибрали чотири ділянки біля берегів та частково – в самому лісі біля річки, звідки видно і чутно Латорицю.
Під час акції вдалося зібрати 6 мішків сміття, які потім зважили, й загальна вага склала 64 кілограми. Цей сміття включало різноманітні відходи.
“Ми збирали пластик, скло, бляшанки та інше. На жаль, найбільше сміття було саме у водоймі – розкладені тканини, старі дитячі іграшки та великі купи пластику, батарейок, які є найбільшими ворогами довкілля. Береги річки також були засміченні, особливо склом, поліетиленовими пакетами та цигарками. Знаю, що в цій місцевості мої односельчани люблять відпочивати, але сумно бачити, як вони засмічують таке прекрасне місце для відпочинку та домівку багатьох живих організмів. Якщо так продовжуватиметься і надалі, відпочивати буде ніде”, – поділилася Мирослава.
Дівчина зізнається, що в селі відсутні переробні станції і вивіз сміття відбувається досить рідко, що створює серйозні проблеми з утилізацією відходів: Після того, як ми поприбирали, наступного дня з’явилося нове сміття”.
Завдяки ініціативі студенти УжНУ подібні акції стали постійними. Крім того, Мирослава час від часу вирушає до річки з батьками чи подругами й прибирає територію власними силами.
Висадження дерев в лісі на межі Закарпаття та Львівщини
7 червня 2021 року Президент України Володимир Зеленський підписав історичний указ “Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів”. Цей документ став основою для започаткування програми “Зелена країна”, яка сьогодні є масштабною ініціативою з озеленення.
Дмитро Головнич, студент юридичного факультету УжНУ, – активний учасник програми. Юнак родом із Верхнього Студеного, який знаходиться на межі Закарпаття і Львівщини. Садити “ліси в лісі” вирішив через батька, який працює в лісництві:
“Два роки тому побачив, як він із своїми колегами саджає деревцята в лісі. Я завжди любив ліс, а зараз, коли його активно вирубують, не можу залишатися осторонь. Відтак зрозумів, що хочу допомагати батьку і його колегам”, – розповідає Дмитро.
Відтак хлопець почав дізнаватися більше про “Зелену країну” і зрозумів, що це чудова можливість допомогти відновленню лісу. Зараз в Україні вже висадили більше 500 млн. дерев, серед яких є і саджанці Дмитра.
Перше дерево, яке посадив студент юрфаку, – хвоя. Для нього спочатку вибрав правильне місце, щоб забезпечити достатню вологи та світла, уникаючи при цьому конкуренції з іншими деревами. Далі підготував ґрунт, видаливши бур’яни та опалець, і викопав яму для саджанця, що більша за його коріння. А далі найвідповідальніший процес – висаджування.
“Коли ми садимо дерева, важливо розгорнути коріння, щоб воно добре контактувало з ґрунтом, і ретельно закопати саджанець. Після цього слід захистити дерево від висушування та шкідників, використовуючи мульчу або захисні матеріали. Батько так завжди вчив мене, що необхідно також забезпечити додаткове зрошення, особливо у перший рік життя дерева, щоб забезпечити йому оптимальні умови для росту та розвитку”, – додає студент.
За 2 роки активної участі в програмі Дмитро посадив 785 дерев, серед яких – дуби, хвої, ялинки та інші культури. Зізнається, що на цьому зупинятися не хоче, адже основна ціль – 1500 саджанців.
Крім цього, студент УжНУ активно бере участь в екологічних мітингах. Останній із них відбувся навесні цьогоріч в Києві, коли небайдужі виступали проти незаконного збагачення на вирубці дерев в Україні.
Варто знати, що Міністерство захисту довкілля нещодавно встановило перелік інвазійних видів дерев, які заборонено висаджувати. Цей перелік налічує 13 видів, серед яких дуб червоний, горіх чорний, клен ясенелистий та інші. Ці породи відомі своєю агресивністю та швидким ростом, що може призвести до заглушення місцевих аборигенних видів.
“Екотолока” в Ужгороді
Ботанічний сад УжНУ відомий багатьом, проте не всі знають про розташування всіх його територій. Одна з величезних ділянок знаходиться в мікрорайоні “Шахта” та страждає від сміття, яке залишають відвідувачі. Однак активні студенти допомагають вирішити цю проблему: вони організували “екотолоку”, щоб очистити територію.
Організувала такий захід навесні 2024 року голова студентської ради біологічного факультету Андріана Реган. Дівчина зізнається, що мала на меті не тільки допомогти флорі, а й познайомити студентів з місциною:
“Я хотіла, щоб студенти прийшли й побачили, що там коїться, та об’єднавшись, допомогли ботсаду. Багато моїх однокурсників не знали про таке місце розташування і те, наскільки воно забруднене”.
Молодь підтримав також викладацький склад університету, адже до “екотолоки” долучилися три сотні студентів, завідувачі кафедри, заступники декана, лаборанти та інші працівники УжНУ. Невеликі групи людей розійшлися лісом, щоб прибрати сміття, на що витратили близько 6 годин. “Кожен відповідав за конкретну територію, тож змогли впоратися на “Ура!”, – каже дівчина.
За пів дня молодь зібрала близько пів тонни непотребу. Серед сміття, яке знайшли на території, були пластикові пляшки, папір, пакети, скляні пляшки, пляшки від напоїв, старі газети, та навіть одяг, який за припущеннями студентів, пролежав там багато років:
“Я дивуюся, чому люди викидають всі ці речі просто на землю біля рослин, які помирають у цьому сміттєзвалищі. Мені б дуже хотілося запитати цих людей “Навіщо?”, коли за 5 метрів від ботанічного саду розташовані сміттєві баки”, – додає студентка.
Волонтерам вдалося залучити до акції “АВЕ Ужгород”, які декілька разів приїздили, щоб забрати пакети із сміттям.
Такий захід організовують не вперше. Минулоріч дівчата також прибирали території Ужгорода. Наприклад восени минулого року разом з іншими факультетами та організацією “Зелений Варош” студенти прибирали Боздоський парк. За словами студентів, до такої ініціативи долучилися сотня хлопців та дівчат, які не тільки збирали залишки цивілізацій, а відразу й сортували зібране по спеціальних пакетах, які згодом направили до центру з переробки сміття, який знаходиться в Словаччині.
На цьому не зупинилися і провели лекцію для студентів про те, як сортувати сміття. Тоді вдалося залучити організацію “Зелений Варош”, яку очолює екоактивістка Анна Сабадош.
“Разом із Анною ми розповіли 5 факультетам УжНУ про те, як правильно сортувати відходи, навіщо робити це, та до яких організацій звертатися. Зробили також акцент і на батарейках, яким не місце в смітниках, та показали, як важко розкладаються такі предмети, як скло, метал та інші. Результати нас вразили, тому що кількома днями пізніше студенти почали відзначати в інстаграмі мене та “Зелений Варош”, щоб показати, як сортують сміття. І це дуже добре, тому що інші братимуть приклад, принаймні, я б дуже хотіла, аби вони це робили”, – ділиться Андріана.
Волонтерська діяльність студентів у сфері екології дуже різноманітна та заслуговує на повагу. Їхня активність спрямована на покращення стану навколишнього середовища, збереження природних ресурсів та підвищення екологічної свідомості суспільства – ці дії є важливим внеском у збереження природи та здоров’я громадян.
Мирослав Лисович
