Батарейки, акумулятори, павербанки використовуємо в різних пристроях – від пультів до телевізора до іграшок та навіть автомобілів. Проте не всі знають, яку насправді загрозу завдають екології подібні речі, а основне – що робити з батарейками, які прожили своє життя.
За словами закарпатської ековолонтерки Ксенії Медведєвої, навіть звичайні пальчикові батарейки можуть завдати значної шкоди довкіллю через вміст шкідливих речовин у складі. Вони містять токсичні метали, такі як ртуть, кадмій, свинець та інші.
“Коли батарейки потрапляють у смітник і розкладаються, їхні токсичні складові проникають в ґрунт і спричиняють його забруднення. Пізніше це призводить до пошкодження рослин та інших організмів, що залежать від ґрунту. Крім того, коли дощ та інші опади стикаються із смітниками, вони вимивають токсичні речовини з батарейок, які потім потрапляють у водойми. Це, в свою чергу, забруднює води та шкодить водному середовищу та його жителям. Різні дослідження показують, що токсичні речовини негативно впливають на біологічні системи водойм, включаючи різноманітні види риб та іншу водну фауну. Не варто забувати й те, що забруднення такого роду мають вплив і на якість води для людського споживання”, – розповідає Ксенія Медведєва.
Це застереження позачене навіть й на батарейках у формі позначки перекресленого сміттєвого баку, що каже про важливість їхньої утилізації, а не звичного нами викидання разом із сміттям.
Заводи з виготовлення батарейок готові до їхньої переробки, але за таку послугу просять платити. Здавати їх у торгові мережі, як то було раніше, зараз практично неможливо, оскільки там встановлено обмеження до 50 батарейок за візит…
Альтернатива все ж є – Всеукраїнський екологічний проєкт “Батарейки, здавайтеся”. Місія організації, за словами організаторів, – “об’єднати людей, щоб 100% відпрацьованих батарейок в Україні відправились на переробку, а не в землю”.
“Ідея “Батарейки Здавайтеся” – це ініціатива, спрямована на створення зручних і доступних механізмів для здачі використаних батарейок з метою подальшої переробки. Це стало можливим завдяки створенню спеціалізованих пунктів збору використаних батарейок у різних місцях: в супермаркетах, школах, офісах, а також на вулицях, доступних для громадськості”, – каже Ксенія Медведєва.
Такі пункти збору вже є і на Закарпатті, зокрема в таких супермаркетах, як “Велмарт”, “Дастор”, та “Велика кишеня”, а також школах та на вулицях. Пункти збору позначені спеціальними зеленими контейнерами або встановленими ящиками, де кожен охочий може безкоштовно здати свої використані батарейки.
Так, працівник супермаркету в Мукачеві Андрій Чонка розповідає:
“Мені дуже до вподоби ініціатива по здачі батарейок, позаяк екологія – те, що важливо берегти. Зрозуміло, що на моє поколінню це поки не сильно впливає. Але через 100 років батарейки та інша хімічна енергія можуть стати чинниками зміни клімату, тому важливо утилізовувати все те, чим ми користуємося. Я особисто закинув в коробку вже більше 50 батарейок та 3 старі повербанки. Люди також часто долучаються до ініціативи, подекуди приходять із великою кількістю зібраних пальчикових чи батарейок-таблеток, кажуть, що віддають честь природі”.
Організація “Батарейки Здавайтеся” сприяє встановленню партнерства з місцевими виробниками батарейок та переробними підприємствами, щоб забезпечити ефективну переробку та вторинне використання матеріалів. Тож, зв’язавшись із ними, можна отримати коробку з логотипом свого закладу, підприємства чи навіть ОСББ.
Як відомо, заводів з переробки небезпечних відходів в Україні немає, тож після збору потрібної кількості батарейки відправляють до Румунії.
“На підприємствах відбувається процес розбирання батарейок на складові частини та матеріали, які потім можуть бути використані для виробництва нових виробів. Наприклад, під час переробки батарейок з отриманих матеріалів можуть добувати різні метали, які потім можуть бути використані у виробництві нових батарейок або інших електронних пристроїв”, – додає Ксенія Медведєва.
Відтак здача батарейок є важливим кроком у збереженні природи. Правильна утилізація допомагає уникнути негативного впливу токсичних речовин на ґрунт, воду та повітря, а також сприяє ефективному використанню матеріалів.
Мирослав Лисович
